
Ви кажете це один раз лагідно. На третій раз уже підвищуєте голос.
«Я ж чув. Мені просто не хотілося — а потім мама раптом розсердилася, і мені щось заборонили.»
Скільки разів на день ви робите дітям зауваження?
Дайте мені довести, що вам не треба завжди про все пам’ятати – і що зі школою я теж можу впоратися без допомоги. Сімейний застосунок: менше суперечок, більше самостійності, кращі оцінки.
Створено разом із педагогинею групи продовженого дня.
Для вас: більше не нагадувати Досить одного фото безладу. Дитина сама обирає, що візьме на себе.
Для дитини: пригода Монстри, загадки й власні пісні. Дитина долучається, бо сама цього хоче.
Для всіх: знову одна команда Увечері ви бачите, хто що зробив, і кажете «дякую».

Ви кажете це один раз лагідно. На третій раз уже підвищуєте голос.
«Я ж чув. Мені просто не хотілося — а потім мама раптом розсердилася, і мені щось заборонили.»

Ви обмежуєте екранний час, і кожне завершення перетворюється на боротьбу.
«Ніхто не питає, скільки я хочу грати. Тож я граю, доки мене не насварять.»

Увечері ви втомлені від організування — а не від своєї родини.
«Я накрив на стіл. А вдячності зовсім не відчув.»
Ви обоє хочете одного й того самого. Ви не хочете командувати — ви хочете більше родинного тепла.
Дитина не хоче вказівок — вона хоче вас. ❤️
Звучить надто гарно? Тоді читайте далі. Бо більшість батьків спершу пробує зовсім інакше.
Це не помилка. Так нас навчили — і кілька днів це навіть працює.
За тиждень на нього дивиться лише одна людина — ви.
Тоді сперечаєтеся вже не ви з дитиною, а дитина з годинником.
Роблять, доки щось за це дають.
Це діє — і погано почуваються обоє.
Поки ви плануєте, нагадуєте й перевіряєте, дитині не треба робити нічого з цього самій — а отже, і вчитися цьому. Кожне нагадування забирає в неї саме ту вправу, про яку йдеться: помітити, що не хочеться, — і все одно почати.
Тому рішення — не більше контролю, а менше, крок за кроком. Планування, нагадування й перевірка переходять від вас до дитини. Ви перестаєте підганяти й стаєте співрозмовником.
«Я помічаю, що відбувається в мені, — і сам вирішую, як навчитися робити власний внесок для всіх нас.»
Це мета, до якої Haushelden рухається разом із вашою дитиною.
У першій пригоді Haushelden маленький монстр не хоче віддавати шкарпетку. Діти спершу пробують так, як ми, дорослі: наказом. Потім винагородою. Не спрацьовує ні те, ні інше. Лише коли вони розуміють, що монстрові просто потрібен спокій, він сам віддає шкарпетку.



Так дитина вчиться чути, чого потребує інший. А ви бачите, чому вдома тиск не спрацьовує.
Спочатку застосунок допомагає багато. З часом він відступає — рівно настільки, наскільки дитина вже може сама.







Haushelden Free
0 ₴
Безкоштовно і без обмеження в часі. Без картки.
Завдання, домашні завдання, екранний час, нагороди для дітей, ваш сімейний дім і колекція монстрів належать вам — без обмеження в часі.
Дванадцятирічний хлопець вирішив виконувати свої завдання без нагадувань батьків. Коли йому запропонували легше завдання, він відмовився.
Перші спостереження з практики: Діти, які тренуються з Haushelden, довше й самостійніше займаються і в інших навчальних застосунках.
Засновник і дизайнер гейміфікації. Будує ігрову механіку так, щоб вона спонукала дітей діяти в реальному житті, а не прив’язувала до планшета.
Педагогиня групи продовженого дня. Щодня привносить погляд молодших школярів.
У Haushelden планшет — не місце, де вчаться, а поштовх до цього. Вчаться під час прибирання, накривання на стіл і домашніх завдань. А свій екранний час дитина оцінює сама, а не лише отримує обмеження ззовні.
Ні, і це навмисно. Те, що дитина каже про свої почуття після завдання, бачить лише вона. Тільки так вона відповідає чесно. Ви бачите, що зроблено і скільки нагадувань ви зекономили.
Так. Монстри говорять із дитиною простою мовою, а за бажанням — і мовою вашої родини.
Це нормально й не означає, що не працює. Застосунок і так крок за кроком прибирає винагороди — саме тоді видно, що вже стало звичкою.
Зрушення зазвичай видно одразу. Щоб це стало звичкою, потрібно більше часу: дослідження University College London показало в середньому 66 днів — з великим розкидом від 18 до 254 днів.
Ні. Діти отримують доступ у межах вашої родини — навіть без власної пошти й без власного смартфона.

Інші застосунки хочуть, щоб дитина від них не відривалася. Haushelden хоче, щоб вона встала й щось зробила.

Більшість систем винагород ніколи не закінчуються. У Haushelden цифри зникають, щойно дитина до цього готова.

Без нагляду й без стеження. Тільки так вона вчиться бути чесною із собою.

Зосередженість, уміння почати без бажання, витримка — усе це потрібно дитині й для домашніх завдань.

У Haushelden живуть монстри.
Вони люблять морозиво. І ти їм потрібен.
Ти сам обираєш, що робити.
Можна сказати й «ні».
Тут нікого не сварять.
Коли тобі щось вдається, отримуєш морозиво.
А ввечері хтось каже тобі «дякую».
🎵 Пісня Haushelden (німецькою) — «Sehen! Schnappen! Selber machen!»
Не треба ставати суворішими. Лише трохи тихішими.
Безкоштовно і без обмеження в часі. Без картки.
Щоб допомога стала звичкою, у середньому потрібно 66 днів. Почніть сьогодні — і за трохи більше ніж два місяці все вийде.